Дякуйте батькам за все підряд. багато разів за одне і те ж. Усім за будь-що. Обов’язково при всіх. Дякуйте учням за їх чудових батьків. Дякуйте бабусям і дідусям за те, що зустрічають дітей із школи, допомагають організовувати свята.. обов’язково дякуйте татусям – за чудову увагу до потреб школи, за будь-який крок назустріч дитині та вчителю.

 

            Звичайно, форми вираження вдячності можуть бути різні. Але обов’язково запам’ятовуються листи вдячності.

 

            Записи в щоденникові – найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило, записи просто інформують про те, чого дитина не зробила в школі. А якщо тактику змінити і почати писати позитивні речі: хвалити дитину, офіційно (письмово ) і регулярно?! Так, потрібен Ваш час, але ж він того вартий!

 

            Батьки не повинні боятися школи. Батьки не повинні відчувати себе у школі гостями, яких запрошують лише у великі свята, або підсобними робітниками, чиї руки потрібні для того, щоб пофарбувати парти або помити вікна, або гаманцями без розміру, щоб витрусити з них потрібні суми за мірою необхідності.

 

            Ніколи не вживайте термін «викликати» батьків у школу. Завжди запрошуйте їх поговорити. І обов’язково заздалегідь. Не практикуйте ситуацію: «Щоб завтра батьки були тут!» - адже розмова згарячу завжди приносить тільки зворотний ефект. Поки зустріч учителя з батьками буде для дитини карою, розраховувати на повноцінне співробітництво передчасно…

 

            Вивчайте батьків (та інших членів сім’ї) – їхні інтереси, сферу професійної діяльності, методи виховання. Можливо, серед них є дивовижні люди, і вони стануть відомі іншим завдяки вашій щирій зацікавленості.